- диспутувати
- -у́ю, -у́єш, недок.Брати участь у диспуті, спорі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
диспутувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розправляти — диспутувати [V] розмірковувати, (голосно) говорити [IV] … Толковый украинский словарь
сперечатися — 1) (заперечувати кому н., не погоджуватися з кимось), суперечитися, спорити(ся) 2) (з ким, про що й без додатка виступати із запереченням, спростованням чиїх н. поглядів); полемізувати, дискутувати, дебатувати, диспутувати (висловлювати незгоду з … Словник синонімів української мови